Безщитники види та сорти

Безщитник (Athyrium) – рід багаторічних папоротей, що належить до родини безщитникові (Athyriaceae). Представники роду зустрічаються у різних куточках світу, але переважно у Північній півкулі. У природі ці рослини мешкають у тінистих та вологих місцевостях, лісах, на гірських схилах та поблизу різних водойм.

Іноді можна зустріти іншу назву цієї рослини «кочедижник» це слово має старослов'янське коріння: «кочедига» означає «великий корінь», саме ця частина рослини в давнину привертала до себе найбільше уваги. Вважалося, що за допомогою коріння цієї рослини можна накладати приворотні закляття та наводити порчу. В ботанічній українській термінології ця назва не застосовується. 

Рід представлений різноманітними видами, серед яких є низькорослі рослини, що досягають у висоту не більше 20 см, а також високі папороті – до 200 см. З весни до пізньої осені рослина виглядає декоративно, так як постійно відростає нове листя. Загалом нині виділяють до двохсот видів, однак у культурі використовується лише близько десяти. 

Найпоширенішим видом цієї папороті є безщитник жіночий  (Athyrium filix-fеmina). 

Ця рослина отримала свою назву як антипод папороті чоловічої (Dryopteris filix-mas), яка належить до роду Щитовник (Dryopteris). Безщитник жіночий відрізняється товстим але коротким кореневищем і великим еліптичним тричі розсіченим листям. З цим видом пов'язано безліч загадкових легенд. Найпопулярніша з них свідчить, що ця папороть цвіте щорічно – у ніч на Івана Купала, а той, хто знайде цю красиву квітку, здобуде щастя на все життя (хоча папороті і не можуть квітувати, але ж хто ж точно знає). Завдяки селекційній роботі на основі цього виду в садах можна зустріти різні сорти

«Frizelliae» – сорт відрізняється незвичайним витонченим ажурним листям, що утворює щільний кущ оригінальної форми-у вигляді ажурного гвинта з почергово розташованих на стеблі напівкруглих, ажурних двічі-перистих пластин.

«Victoriae» –  особливість даного сорт це дуже тоненьке, тендітне листя, що росте у різні сторони. Кущ здалека нагадує тонке мереживо і виглядає дуже ніжно. 

«Lady in Red»  – невибаглива ошатна папороть зі світло-зеленими листочками та винно-червоними черешками. Черешки молодого листя яскраво забарвлені, їх колір переходить від яскраво-червоного до пурпурного.

«Burgundy lace» – молоде листя папороті майже повністю винно-червоне, але поступово, починаючи з країв, забарвлення змінюється спочатку на світло-рожеве, потім сріблясте, яке залишає для винно-червоного кольору лише центральну частину. Восени проявляються зелені відтінки.

«Rostiel» – це привабливий сорт жіночої папороті з червонуватими стеблами та густими гребінцями на дорослих рослинах. Дуже простий у вирощуванні та догляді.

Безщитник ніппонський (Athyrium niponicum) – примітний багряним листям із сріблястим відтінком. Відомі високодекоративні сорти цього виду: 

«Metallica»  – сорт високо декоративний, відрізняється яскравим і ефектним листям з рожевими або світло – сірими жилами.

«Ursula's Red» – сорт прекрасний у будь-який період, навесні на ньому утворюються свіжі пагони пастельно – зеленого кольору з малиновими відтінком у центрі і лимонно-металевими краями. З процесом розвитку колір змінюється на білий з перламутровими переливами, а серцевина стає бордово-пурпурную. 

«Red Beauty» – невисокий сорт, росте до півметра у висоту, його відмінною рисою є декоративний колір листя. На початку вегетативного періоду воно рожево – бузкове, в процесі розвитку набуває бузково-сірий колір, а на початку осені листові пластини стають сріблястими.

Безщитник є почесним жителем у тінистому саду. Він чудово виглядає в альпінаріях, міксбордерах, в одиночних посадках під деревами, серед каміння та біля берегів водойм, а також ідеально підходить для вирощування в якості контейнерної культури. Кращими сусідами для нього є хости, роджерсії, гейхери, примули, брунери, іриси, медуниці, горянки, проліски, лілії, герані. А також ця рослина незамінна для створення оригінальних композицій зі зрізаних квітів.

Секрети успішного вирощування

Це дуже невибаглива та холодостійка рослина. Лише лічені сорти потребують легкого укриття на зиму. Найбільш сприятливим місцем для посадки є затінена ділянка з родючим, пухким і вологим ґрунтом. Внесення добрив (з травня по липень – раз на 3 тижні) необхідне лише в тому випадку, якщо земля надто бідна. Папороть не любить прямих сонячних променів, тому при надмірному освітленні швидко втрачає декоративність і зупиняється в зростанні. Також на рослину згубно впливають різкі перепади температури та сильний вітер, який ламає тендітне листя. Догляд за рослиною полягає в обов'язковому своєчасному поливі, особливо в літній період. Безщитники можуть рости без пересадки 10-15 років на одному місці та часто давати самосів, тому рослини ідеальні для лінивих садівників.

Розмножувати видові папороті можна спорами чи поділом кореневища (навесні чи серпні-вересні, за прохолодної погоди), сортові розмножуються лише вегетативним способом.

Іноді листя папороті може покриватися бурими плямами, які, як правило, з'являються внаслідок грибкових хвороб. Для боротьби з цією недугою необхідно видалити пошкоджене листя, а  рослину обробити фунгіцидом. Слимаки також можуть бути проблемою для листя папороті.

Розплідник декоративних рослин Лотоск К вже не перший рік активно займається вирощуванням та продажем тіньових сортів, і слід зазначити, що папороті займають у наших теплицях одне з провідних місць. Ми підтримуємо практично весь перелік популярних сортів та стежимо за трендами у ландшафтному дизайні. Накопичивши багатий досвід у вирощуванні та продажу цих рослин, ми завжди раді поділитися ним з вами.