У кошику порожньо!
У кошику порожньо!
Ще зовсім недавно гейхера вважалася досить непоказною і не популярною рослиною для саду, але все змінилося завдяки старанням селекціонерів, які змогли вивести безліч декоративних сортів.
Гейхера (Heuchera) - це багаторічна трав'яниста культура. У дикій природі рослина зустрічається в лісових насадженнях на території Канади, США та Мексики. Гейхеру також називають «пурпурним дзвіночком» та «плямистою геранню», але свою основну назву рослина отримала на честь ботаніка та професора медицини Йоганна Генріха фон Гейхера. До гейхер відноситься близько 70 різних видів та сортів. По території проростання умовно їх поділяють на лісові та гірські, а на вигляд культури класифікують як декоративно-листяні і декоративно-квітучі.

Своєю популярністю рослина завдячує декоративному листю, яке протягом усього життєвого циклу здатне змінювати своє забарвлення. Листя росте на довгих черешках, має щільну структуру і різьблену окантовку. Не тільки забарвлення, а й форма листових пластин може бути різною. Відомі види з сіро-зеленими, темно-рожевими, жовтими, яскраво-червоними, фіолетовими, багряними і навіть чорними листками. При цьому на їхній поверхні чітко виділяються прожилки, всілякі візерунки, смужки та вкраплення. На дотик листя або гладке, або шорстке, або виражено хвилясте. Цвітіння гейхери настає з приходом літа і продовжується до його закінчення. Також відомі сорти, які цвітуть до самих заморозків. Квітки культури - це невеликі дзвіночки, зібрані в пухнасті суцвіття. Пелюстки бутонів можуть бути пофарбовані в молочний, білий, ніжно-рожевий або червоний кольори. Наприкінці періоду цвітіння бутонів з'являються плоди.

Гейхера — невибаглива рослина, тому з її вирощуванням легко справиться навіть новачок у садівництві, але потрібно правильно підібрати місце для кожного окремого сорту.
Розташування гейхери на ділянці має бути продумане. Деякі види віддають перевагу розсіяному світлу, тоді їм краще відводити місце неподалік чогось, що давало б тінь, інакше рослина постійно страждатиме від сонячних опіків. Так, гейхери з пурпурним, бордовим і зеленим листям люблять світлі місця, але і в умовах притінення їх декоративність особливо не постраждає. А ось види зі срібним, кремовим і мідним листям у тінистій місцевості стануть не такими ефектними. А будь-які строкаті сорти від сонця стають ще більш насиченими.

Гейхери особливо неупереджені до типу ґрунту. Найголовніша умова для успішного вирощування гейхери — відсутність застоїв вологи в грунті, оскільки їх коренева система вкрай сприйнятлива до надмірного зволоження. Важливо, щоб кислотність ґрунту була нейтральна або слабокисла. У посадковій лунці для гейхер потрібно передбачити хороший дренажний шар завтовшки не менше 3 сантиметрів. А кислі ґрунти необхідно попередньо вапнувати. Для стимуляції ще більш пишного цвітіння ближче до кореневища можна підсипати грунтом, що складається з садової поживної землі, річкового піску і керамзиту.
Орієнтуйтеся на верхній шар субстрату, як він стане сухим, можна поливати. Гейхери досить стійко витримують періоди посухи, тоді як застої вологи вкрай негативно впливають на культуру. Проте в спекотні дні гейхеру необхідно поливати двічі на день - зранку і після заходу сонця. Під час поливу намагайтеся щоб крапельки не потрапляли на листя, оскільки вони можуть спровокувати опіки.
У перший рік життя гейхеру удобрювати не потрібно. Але, починаючи з дворічного віку, рослину підгодовують щороку під час сезону активного росту та розвитку. Для декоративно-листяних різновидів гейхер застосовують універсальні мінеральні добрива, а якщо на вашій ділянці красуються сорти з декоративним цвітінням, для них варто підбирати комплексні препарати для квітучих. Добавки вносять двічі на літо, вперше на етапі бутонізації і другий — після цвітіння.
Більшість видів та сортів рослини цвітуть протягом двох місяців або трохи довше. Їх цвітіння пишне та строкате. Догляд за рослиною після цвітіння нескладний: просто зріжте квіткові стрілки, що засохли.

Гейхери досить добре витримують похолодання, тому викопувати на зиму не потрібно. При цьому видаляти сухе і жовте листя не можна, оскільки воно є укриттям для кореневища від морозів. Гейхери укривають повністю. Кращим матеріалом для укриття рослини вважається кора не дуже мілкої фракції, щоб не спровокувати випрівання у вологі періоди. Коли прийде потепління, укриття можна прибрати, а торішнє листя зрізати під черешок.

Найбільш ефективним методом розмноження гейхери вважається вегетативний, а саме поділ та живцювання.
Оскільки гейхера розростається досить повільно для швидкого отримання великої кількості рослин використовують метод розмноження, який має назву in vitro. Його суть полягає в тому що рослини вирощують на спеціальних поживних середовищах в лабораторних умовах, що дозволяє отримувати багато ідентичних копій за короткий проміжок часу. В Лотос К ви маєте змогу замовити гейхери in vitro.

Мікроклональне розмноження in vitro
Це масове безстатеве розмноження рослин в культурі тканин та клітин, в результаті якого отримують рослини генетично ідентичні материнській особині. Лабораторія мікроклонального розмноження рослин Лотос К розробила методики розмноження гейхер in vitro. Такий метод є перспективним та економічно вигідним для масового розмноження рослин.

Коли гейхері виповниться 3-4 роки, у центрі розетки можна буде помітити спорожніле місце. А ще це означає, що настав час провести процедуру омолодження, тобто поділу. Обережно витягніть гейхеру і розріжте її на 3-4 частини так, щоб на кожній було по корінці і по кілька стебел. Приступати до поділу куща прийнято або під кінець весни або на початку вересня. Перед висаджуванням не забудьте уважно оглянути частини куща. Занадто довгі кореневища обріжте, хворі та травмовані ділянки видаліть.

Посадочні ямки для повинні бути шириною в 30-35 сантиметрів. При цьому залишайте відстань між рослинам 20-25 сантиметрів. Наприкінці полийте та замульчуйте ділянку з посадками .
Живцювання не менш ефективне, ніж поділ. До нарізки гілок на живці приступають ближче до середини літа. Виберіть здоровий і міцний кущик. Відріжте від нього пагони так, щоб зріз був якомога ближче до землі. Пагони діляться на частини завдовжки 4-6 сантиметрів, з гілочок зривають половину листя і висаджують у контейнери із заздалегідь приготовленою сумішшю річкового пісок і торфу у рівних частинах. Контейнер накривають склом або поліетиленом для створення ефекту теплиці і ставлять у тінь. Періодично знімайте кришку для видалення конденсату та поливів. Через 3-4 тижні гілочки пустять коріння .
Гейхера має міцний імунітет і стійка до шкідників і інфекцій. Але при несприятливих умовах існування та неправильному догляді рослина слабшає і піддається зараженню іржею, борошнистою росою, плямистістю листя, сірою гниллю, фузаріозом.
Що стосується шкідників, то найчастіше це гусениці, листові круглі черв'яки і жуки довгоносики.
Гейхера - улюблена декоративно-листяна рослина багатьох ландшафтних дизайнерів, оскільки ця культура має широку палітру різноманітних кольорів. Також важливою перевагою культури є тривалий період збереження привабливого вигляду. Гейхера добре себе проявляє і в багатокомпонентних насадженнях, і монопосадках. З роками рослина не втрачає акуратного вигляду, тому бордюри та посадки, виконані у формі трикутника, квадрата та інших чітких форм вимагають мінімум догляду. Рослина непогано виглядає поруч із низькорослими кущами. Особливо вдалими вважаються поєднання гейхери з хостою, примулою, лілійними видами, астильбою, трояндами та ефектними колосками. Також гейхера встигла полюбитись і флористами, які створюють за її участю різноманітні фантазійні композиції.

Гейхери є гідними прикрасами квітників, садів в різних стилях: природному та регулярному, на клумбах під деревами, парканами та будівлями, на сонячних місцях, для оформлення бордюрів, їх насадженнями можна обрамляти, садові статуї, водойми.
Тож замовляйте і собі цих чудових красунь, а ми в Лотос К допоможемо вам з вибором і радо проконсультуємо.